- безконечник
- —————————————————————————————безконе́чникіменник чоловічого родурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
безконечник — а, ч., рідко. 1) Те, що не має кінця. 2) Вид візерунка, схожого на спіраль … Український тлумачний словник
меакур — а, ч. Елемент української символіки – безконечник … Український тлумачний словник